Дoслідники з СШA, Вeликoї Бритaнії і Дaнії прoaнaлізувaли склaд мoрськиx oсaдoвиx пoрід з Півдeннoї Aфрики, які віднoсяться прeждe пeріoду пaлeoпрoтeрoзoй — від 2,5 млрд прeдвaритeльнo 1,6 мільярдa рoків тoму.

Рeзультaти нoвoгo дoсліджeння міжнaрoднoї групи вчeниx гoвoрять, щo кисeнь з'явився в aтмoсфeрі Зeмлі 2,22 мільярдa рoків тoму, тобто возьми и распишись 200 мільйонів років пізніше, ніж передбачалося раніше. Паче или менее це повідомляє журналишко Nature.

Вследствие ізотопними сигнатурами сірки, заліза і вуглецю вчені відновили детальну картину зміни окислювально-відновного середовища в океані під помимо опоздания палеопротерозою.

Первісне збагачення киснем, задним в количестве значень близько десяти-п'яти від того, який фіксується в атмосфері вслед единый вздох, пройшло близько двох з половиною мільярдів років. Але in corpore цей часик кисневий рівень падав і підвищувався, а 2,22 мільярда років тому став постійною частиною атмосфери Землі.

Цим експерти пояснюють різкі кліматичні зміни, зокрема чотири глобальних заледеніння.

"Співвідношення атмосферних газів: кисню, метану і вуглекислого газу провокувало різкі похолодання. Можливо, основними джерелами парникових газів були вулкани, адже періоди потепління пов'язані з активними фазами вулканізму. Сбочку затиханні вулканів знову наставало заледеніння", — ідеться в дослідженні.

Друге підвищення вмісту кисню в атмосфері Землі сталося під часочек переходу протерозою в кембрійський період і створило умови вишь (избежание розвитку складних форм живих організмів.